ПДФО при продажу корпоративних прав фізичною особою — нерезидентом резиденту (ФО)

ПДФО при продажу корпоративних прав фізичною особою — нерезидентом резиденту (ФО)

Відповідно до п.162.1.2. ст. 162 ПК України платником ПДФО, зокрема, є фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування нерезидента є (п.163.2. ст. 163 ПК України):

  • загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;
  • доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу (п.164.2.9. ст. 164 ПК України).  
 П.14.1.90. ст. 14 ПК України визначає корпоративні права як права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Виходячи зі змісту п.14.1.202., 14.1.244. ПК України корпоративні права можуть становить об’єкт купівлі/продажу (реалізації) зі статусом товару.

Оподаткування інвестиційного прибутку здійснюється за правилами встановленими п.170.2. ст. 170 ПК України. 

Пп.170.2.1., 170.2.2. ст. 170 ПК України встановлено, що облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами) (п.170.2.2.).

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком (п.170.2.3.). Тобто у випадку від’ємного значення розрахунку інвестиційного прибутку ПДФО сплачуватися не буде, проте від’ємний результат об’єкта оподаткування повинен бути задекларований та врахований при визначенні фінансового результату платника податку у наступних податкових періодах. Відповідний припис міститься в абз.1-3 п.170.2.6. ст. 170 ПК України, а саме: до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від’ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення, крім фінансових результатів, зазначених в абзаці першому пункту 29 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу.

Відповідно до п.170.10.3. ст  170 ПК України у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом — юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Таким чином, якщо корпоративні права у статутному капіталі ТОВ відчужуються нерезидентом — фізичною особою резиденту, який не є ані юридичною особою, ані самозайнятою фізичною особою, то такий нерезидент повинен самостійно задекларувати свій інвестиційний прибуток від операцій з інвестиційними активами та сплатити ПДФО, якщо розрахунок інвестиційного прибутку є позитивним.

Так, п.168.1.3. ст.168 ПК України регламентовано, що якщо згідно з нормами цього розділу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов’язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.  

При розрахунку інвестиційного прибутку та визначення бази і ставки оподаткування ПДФО необхідно також враховувати:

  • наявність документально підтверджених витрат нерезидента на придбання інвестиційного активу (корпоративних прав), наприклад, вартість відчуження корпоративних прав при їх купівлі нерезидентом або підтвердження факту внесення грошового вкладу у статутний капітал ТОВ (в рахунок корпоративних прав) при формуванні статутного капіталу (при створенні ТОВ) або збільшення його розміру (якщо таке мало місце);
  • приписи п.170.2.4.-170.2.6. ст. 170 ПК України, які встановлюють певні особливості оподаткування в залежності від характеру та строків здійснення інших операцій з інвестиційними активами, які реалізуються платником податків;
  • необхідно враховувати наявність та зміст міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування, які укладені між Україною та державою — резидентства платника податку — нерезидента, який відчужує корпоративні права в статутному капіталі ТОВ з резидентством в Україні (що може суттєво вплинути на необхідність та ставку сплати податку у випадку отримання позитивного результату за наслідками обрахування інвестиційного прибутку нерезидента).

Поделитесь этой статьей!

Поделиться в facebook
Поделиться в linkedin
Поделиться в twitter
Поделиться в email

Отправьте нам заявку на получение консультации!

Наш консультант перезвонит Вам в течении рабочего дня



Похожие статьи: